«Енциклопедією педагогічної мудрості»
називають вчителі казки В.О. Сухомлинського. Діапазон їх тем широкий – від
краси лісового струмочка до жертовності в ім’я високих ідеалів, до
громадянськості. Вони звучать на уроках читання, української та російської мов,
на класних, бібліотечних годинах.
Уже не один
рік учителі нашої школи дотримуються золотого правила Сухомлинського –
проводити цікаві ігрові уроки під відкритим небом, обираючи найкоротший шлях до
їх сердець- через природу і дитячу творчість. У процесі спостережень за
предметами, речами, явищами у дітей виникає бажання передати свої почуття і
переживання. Вчителі Н.Г. Герасименко, Г. П. Токарчук бережуть невеличкі збірники дитячих казок,
творів, прислів’їв, загадок. Народились вони в природі, із спостережень. Разом
з героями казок педагога-гуманіста: мурашкою на землі, журавлиним ключем в
небі, білокорою березою, навколишнє життя входить в душу дитини, щоб потім
прорости чуйністю, людяністю і відповідальністю. Дуже важливо навчити дитину
думати, не просто дивитися, а бачити, не просто слухати, а чути. У Плис О.В. є
така гра – побачити навколо якомога більше цікавого, помітити "дивинки”, щось
нове, неповторне, захоплююче. Аня Лугова( 2 клас) говорить сумно: "Дівчатка -
берізки вже пов’язали жовті хустинки, ніби зібралися на свій осінній бал”.
Синиця Іван ( 2 клас) підхопив: " Сукні на них білі, а хустинки золотом вишиті”.
Колісник Ліза (5
клас) так описує вранішнє диво: " Сьогодні вранці я побачила диво. На сріблястій павутинці
виблискувала, як діамант, крапелька роси. Така маленька, тендітна, а в ній
вигравало сонячне проміння. Я сказала їй: " Яка ж ти гарна, росинко!” Так потім народжується казка.
Даючи поради учням,
як самим навчитися писати казки, педагоги пропонують: «А ви себе уявіть на
місці пташки, травинки, якоїсь речі, з усіма їх радощами і негараздами, мріями
і пишіть». Так народилися казки «Голуба кулька», «Зайчик і їжачок», «Сонечко», «Неслухняночка», «Хвора книжка»,
та багато інших, які склали дитячі добірки.
Казки, притчі,
легенди В.О. Сухомлинського – теми для циклу етичних бесід класоводів, класних
керівників: «Що таке добре, що таке погано?», «Про турботливе ставлення до
людей», «Будь ввічливим у словах і вчинках», «Не будь байдужим». Вони
використовуються як художньо-ілюстративна основа для розкриття суті і проблем
моральності, допомагають вихователю знайти найкоротший шлях до серця дитини.
У кожного вчителя
свої шляхи досягнення мети, та єднає їх велика любов до дітей, одержимість у
раз і назавжди обраній справі.
