Запрошуємо до обговорення
1.Поради батькам п'ятикласників:
2.Педагогічний всеобуч батьків:
Освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави.
Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору,
збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.
Освіта в Україні грунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами.
Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору,
збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.
Освіта в Україні грунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами.
Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини
1. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.
2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:
- постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;
- поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім'ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв;
- виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни;
- сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;
- виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.
4. Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків, захищає права сім'ї.
Стаття 60. Права батьків Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:
- вибирати навчальний заклад для неповнолітніх дітей;
- обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування навчальних закладів;
- звертатися до державних органів управління освітою з питань навчання, виховання дітей;
- захищати у відповідних державних органах і суді законні інтереси своїх дітей.
ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ЗАГАЛЬНУ СЕРЕДНЮ ОСВІТУ Розділ X. УЧАСНИКИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ. 1. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:
- вибирати навчальні заклади та форми навчання для неповнолітніх дітей;
- приймати рішення щодо участі дитини в інноваційній діяльності загальноосвітнього навчального закладу;
- обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування загальноосвітніх навчальних закладів;
- звертатися до відповідних органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей;
- захищати законні інтереси дітей.
2. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані:
- забезпечувати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання;
- постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;
- поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до сім'ї, старших за віком, державної і рідної мови, до народних традицій і звичаїв;
- виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей Українського народу, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до України.
3. У разі, якщо батьки або особи, які їх замінюють, всупереч висновку відповідної психолого-медико-педагогічної консультації відмовляються направляти дитину до відповідної спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату), навчання дитини проводиться за індивідуальною формою.
Розділ X. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
1. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.
2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:
- постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;
- поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім'ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв;
- виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни;
- сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;
- виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.
4. Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків, захищає права сім'ї.
Стаття 60. Права батьків Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:
- вибирати навчальний заклад для неповнолітніх дітей;
- обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування навчальних закладів;
- звертатися до державних органів управління освітою з питань навчання, виховання дітей;
- захищати у відповідних державних органах і суді законні інтереси своїх дітей.
ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ЗАГАЛЬНУ СЕРЕДНЮ ОСВІТУ Розділ X. УЧАСНИКИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ. 1. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:
- вибирати навчальні заклади та форми навчання для неповнолітніх дітей;
- приймати рішення щодо участі дитини в інноваційній діяльності загальноосвітнього навчального закладу;
- обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування загальноосвітніх навчальних закладів;
- звертатися до відповідних органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей;
- захищати законні інтереси дітей.
2. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані:
- забезпечувати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання;
- постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;
- поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до сім'ї, старших за віком, державної і рідної мови, до народних традицій і звичаїв;
- виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей Українського народу, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до України.
3. У разі, якщо батьки або особи, які їх замінюють, всупереч висновку відповідної психолого-медико-педагогічної консультації відмовляються направляти дитину до відповідної спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату), навчання дитини проводиться за індивідуальною формою.
Розділ X. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Стаття 47. Відповідальність за порушення законодавства про загальну середню освіту
1. Посадові особи і громадяни, винні у порушенні законодавства про загальну середню освіту, несуть відповідальність у порядку, встановленому законами України.
2. Шкода, заподіяна учнями (вихованцями) загальноосвітньому навчальному закладу, відшкодовується відповідно до законодавства України.
3. Злісне ухилення батьків від виконання обов'язків щодо здобуття їх неповнолітніми дітьми повної загальної середньої освіти може бути підставою для позбавлення їх батьківських прав.
2. Шкода, заподіяна учнями (вихованцями) загальноосвітньому навчальному закладу, відшкодовується відповідно до законодавства України.
3. Злісне ухилення батьків від виконання обов'язків щодо здобуття їх неповнолітніми дітьми повної загальної середньої освіти може бути підставою для позбавлення їх батьківських прав.
Десять заповідей для батьків:
Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, чи такою як ти хочеш.
Не чекай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може тобі віддячити? Вона дасть життя іншому, той - третьому, і це незворотний закон подяки.
Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й пожнеш.
Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному, і, будь упевнений: дитині важко не менше, ніж тобі, а може й більше, оскільки в неї немає досвіду.
Не принижуй!
Не забувай, що найважливіші зустрічі для кожної людини - це зустрічі з дітьми. Звертайте більше уваги на них - ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
Не картай себе, якщо не можеш зробити чогось для своєї дитини. Картай — якщо можеш, але не робиш. Пам'ятай: для дитини зроблено не достатньо, якщо не зроблено всього.
Дитина - це не тиран, що заволодіває усім твоїм життям, і не тільки плід плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку життя дало тобі на збереження і на розвиток творчого вогню. Це розкріпачена любов матері і батька, в яких буде рости не «наша», «своя» дитина, а душа, дана на збереження.
Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби їй того, чого не хотів би, щоб робили твоїй.
Люби свою дитину всякою - не дуже талановитою, невезучою, дорослою. Спілкуючись з нею, радій тому, що дитина - це свято, яке поки що з тобою.
Правила поведінки під час зимових канікул на вулиці:
1.Не вибігати на дорогу.
2.Обережно переходити дорогу.
3. Не кататися на санчатах біля дороги.
4. Не виїжджати на санках на дорогу.
5.Не йти на річку без дорослих і не виходити на кригу.
6.Не ходити близько попід будівлі, адже може впасти сосулька.
7.Не штовхатися, адже можна послизнутися і впасти.
8. Не ковзатися.
9.Не виходити на вулицю без верхнього одягу.
В приміщенні:
1.Не гратися з вогнем.
2.Під час зимових свят не запалювати бенгальські вогні, феєрверки без нагляду дорослих.
3.Не нахиляти ялинку.
4.Обережно поводитися з гірляндами і ялинковими прикрасами.
Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, чи такою як ти хочеш.
Не чекай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може тобі віддячити? Вона дасть життя іншому, той - третьому, і це незворотний закон подяки.
Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й пожнеш.
Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному, і, будь упевнений: дитині важко не менше, ніж тобі, а може й більше, оскільки в неї немає досвіду.
Не принижуй!
Не забувай, що найважливіші зустрічі для кожної людини - це зустрічі з дітьми. Звертайте більше уваги на них - ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
Не картай себе, якщо не можеш зробити чогось для своєї дитини. Картай — якщо можеш, але не робиш. Пам'ятай: для дитини зроблено не достатньо, якщо не зроблено всього.
Дитина - це не тиран, що заволодіває усім твоїм життям, і не тільки плід плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку життя дало тобі на збереження і на розвиток творчого вогню. Це розкріпачена любов матері і батька, в яких буде рости не «наша», «своя» дитина, а душа, дана на збереження.
Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби їй того, чого не хотів би, щоб робили твоїй.
Люби свою дитину всякою - не дуже талановитою, невезучою, дорослою. Спілкуючись з нею, радій тому, що дитина - це свято, яке поки що з тобою.
Правила поведінки під час зимових канікул на вулиці:
1.Не вибігати на дорогу.
2.Обережно переходити дорогу.
3. Не кататися на санчатах біля дороги.
4. Не виїжджати на санках на дорогу.
5.Не йти на річку без дорослих і не виходити на кригу.
6.Не ходити близько попід будівлі, адже може впасти сосулька.
7.Не штовхатися, адже можна послизнутися і впасти.
8. Не ковзатися.
9.Не виходити на вулицю без верхнього одягу.
В приміщенні:
1.Не гратися з вогнем.
2.Під час зимових свят не запалювати бенгальські вогні, феєрверки без нагляду дорослих.
3.Не нахиляти ялинку.
4.Обережно поводитися з гірляндами і ялинковими прикрасами.
«Будьте обережні – тонкий лід»
Із настання морозів на людину чекає ще одна небезпека – загроза провалитися під лід. Слід пам’ятати, що не можна перевіряти міцність льоду ударом ноги, треба навчитися визначати ненадійний лід. Якщо товщина корки льоду менше 5 см, то на нього краще не ступати. Якщо лід скрипить – з нього треба негайно йти. Так само дуже швидко треба покинути темний лід та лід з тріщинами, які, утворюючись, потріскують. Варто побоюватися стоків підприємств, заростей. Треба обходити врослі в лід корчаги й водорості. З недовірою слід ставитися до льоду, який покритий товстим шаром снігу. Під ним, як правило, вода замерзає набагато більш повільно й нерівномірно. Навіть натоптані тропи становлять небезпеку, тому що лід там може бути розхитаний попередніми людьми. Якщо з лунки вичавлюється вода, то треба покинути це місце якнайшвидше й шукати нове. По крижаній поверхні можна ходити тільки при гарній видимості, і не поодинці. У жодному разі не можна випускати на лід першим новачка, очолювати колону повинен досвідчений рибалка з палицею у руках. Кожні два кроки він ударяє палицею по льоду. Якщо лід не пробивається – все добре, йти можна. Інші рибалки повинні йти слідами провідника на відстані 5 метрів один від одного. Якщо той, хто очолює колону, раптом пробив лід, всі зупиняються і чекають, поки провідник не знайде місце для безпечного переходу. З риболовлі потрібно повертатися засвітло, щоб до настання темряви добратися до берега. Якщо ви раптом повертаєтеся з риболовлі поодинці, то треба йти по слідах, які залишилися від рибалок, що вже проходили тут. Наближатися друг до друга не можна, є ризик, що лід двох не витримає.
ДОПОМОЖІТЬ ПЕРШОКЛАСНИКУ
ПОРАДИ БАТЬКАМ
Першокласники з перших днів навчання переживають сильний психологічний стрес. Для дитини почалося нове життя, і вона не в змозі миттєво звикнути до нової ролі. Поставте себе на її місце: новий колектив, замість вихователя або бабусі – вчителька і нові обов’язки. А батьки, замість того, щоб допомагати, починають висувати до першокласника занадто високі вимоги і дитина фізично не в змозі їх виконувати. Крім цього, дорослі бояться, що дитина буде без діла вештатися по вулиці, і, намагаються максимально завантажити дитяче дозвілля. Вони віддають малюка в декілька секцій і вимагають від нього неможливого. Не кожен дорослий у змозі задовольнити запити батьківських амбіцій, не кажучи про 6-7-річну дитину.
Шкільна незрілість визначається не загальним відставанням у розвитку, а частковою незрілістю одного або декількох компонентів психологічної готовності до школи. Це можуть бути:
· недостатньо розвинуте логічне мислення;
· «бідний» словниковий запас;
· невміння будувати складні речення, пояснювати;
· вузький кругозір;
· недостатній розвиток дрібної моторики;
· відставання у розвитку еволюційно-вольової сфери.
Виключивши навіть одну з прогалин у розвитку дитини, и підвищите її успішність в опануванні нового матеріалу та знизите ризик дезадаптації.
Найбільш поширені проблеми першого класу
· Дитина не може зосередитися і перескакує з одної справи на іншу.
· Дитині необхідно, щоб його контролювали. Вона не в змозі самостійно впоратися навіть з простим завданням.
· Дитині важко просидіти без руху 40 хвилин.
· Дитині не подобається вчитися. Її більше цікавлять іграшки, а не книжки і прописи.
Загальні поради щодо подолання проблем першокласника
Відповідальність
Багато батьків, намагаючись привчити дитину до самостійності, не допомагають їй робити уроки, а лише перевіряють вже виконане завдання. Але не кожна дитина в змозі самостійно навіть просте завдання. Буде потрібно кілька місяців, щоб дитина зрозуміла, що домашнє завдання – це її обов’язок, який треба виконувати. Тому перший час ви повинні м’яко нагадувати малюку, що час сідати за книжки і допомагати йому бодай своєю присутністю.
Шкільне приладдя
Неодмінним атрибутом навчання є шкільне приладдя. Всілякі пенали, зошити, ручки, ластики, папки першокласник сприймає, як нові іграшки. Тому не економте на цих необхідних атрибутах. Дозвольте дитині брати участь у виборі шкільного приладдя, воно підтримує інтерес до навчання.
Заняття вдома
Хоча домашні завдання у 1-му класі не задаються, не можна дитину відразу заставляти виконувати різні навчальні дії вдома Слід дати 1-2 години вільного часу для гри, в тому числі, на свіжому повітрі. Але не слід відкладати читання улюбленої книжки чи розгляд ілюстрації чи розмальовування на пізній вечір. Оптимальний час виконання навчальних завдань – 16-17 та година: дитина вже відпочила після школи і ще не втомилася грати.
Якщо дитина дуже довго сидить над конкретним завданням, запропонуйте їй допомогу (підкресліть кольоровим олівцем букви, цифри, виліпіть з пластиліну або намалюйте на піску, поясніть по-іншому). Якщо ситуація не покращується, слід поговорити з фахівцями (психологом, логопедом, педіатром). У деяких дітей процес формування дрібної моторики, яка необхідна для навчання, закінчується лише до 8 років. Такого малюка рекомендують не тягти вперед, а навпаки ще рік залишити у дитячому садочку. Краще рік, ніж втрата бажання вчитися.
Допомога та підтримка
Завжди починайте з найважчого, поки увага на висоті. А те, що дитині знайомо з дитячого садка (наприклад, малювання), вона зуміє зробити і після того. Як крива зосередженості піде на спад. Якщо у дитини щось не виходить, допоможіть їй на проміжних стадіях. Тільки не варто робити за неї завдання цілком. Плавно підведіть до правильного рішення, але остаточну відповідь вона повинна дати сама. На останок обов’язково похваліть малюка: «Ось бачиш, який ти молодець! Я тобі тільки трохи допомогла, і ти сам вирішив цей складний приклад». Тоді у дитини з’явиться позитивна установка: «Я сам можу все».
Частіше хваліть маленького учня. За будь-яку перемогу. І не акцентуйте увагу на невдачах. Якщо дитина легко рахує, але не виходить правопис, то розповідайте їй, як вона гарно рахує, а якщо вона буде намагатися, то обов’язково навчиться також добре писати. У ваших силах прищепити дитині волю до перемоги. Не обзивайте її смішними прізвиськами, якщо вона щось погано робить (наприклад, курка криво лапа»): щоб уникнути вашого глузування, дитина взагалі перестане писати або змириться зі своїм прізвиськом і не захоче красиво писати.
Не забувайте, що багато залежить від генів. Якщо ви не відрізнялися в школі високою успішністю і насилу одержали атестат, то не вимагайте від своєї дитини неможливого. Хай краще зросте твердий трієчник, а не замучений зубрила-відмінник. Гріш-ціна тим знанням, які насильно вбиті дитині.
ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
Щоб уберегти вас від деяких, на жаль, дуже поширених помилок, ми пропонуємо вам кілька порад. Прочитавши їх, подумайте, які для вас і вашої родини найбільш актуальні. Спробуйте виконувати хоча б їх. Якщо вам вдасться розумно організувати життя вашої дитини, це полегшить вам взаємне пізнання, вбереже від багатьох неприємностей у майбутньому і подарує години спілкування з близькою людиною. Отже, деякі практичні рекомендації.
1. Вранці підіймайте свою дитину спокійно. Прокинувшись, вона повинна побачити вашу посмішку і почути ласкавий голос. Не підганяйте з ранку, не смикайте по дрібницях, не докоряйте за помилки, навіть, якщо вчора попереджали.
2. Не підганяйте дитину. Уміння розраховувати час – ваша задача, і якщо вам це погано вдається, це не провина дитини.
3. Не відправляйте дитину в школу без сніданку : до шкільного сніданку їй доведеться багато попрацювати.
4. У жодному разі не прощайтеся, попереджаючи: «дивись, не балуйся», «веди себе добре», «щоб сьогодні не було поганих оцінок» і т.ін. Побажайте дитині удачі, підбадьорте, знайдіть кілька ласкавих слів – у неї попереду важкий день.
5. Забудьте фразу «Що ти сьогодні отримав?»Зараз усі оцінки позитивні. Зустрічайте дитину після школи спокійно, не ставте їй тисячу питань, дайте розслабитися (згадайте, як вам буває тяжко після робочого дня). Якщо ж дитина занадто збуджена, якщо прагне поділитися чимось, не ігноруйте, не баріться, послухайте – це не займе багато часу.
6. Якщо бачите, що дитина засмучена, але мовчить, не допитуйтесь, нехай заспокоїться, тоді і розповість усе сама.
7. Вислухавши зауваження вчителя, не поспішайте влаштовувати прочухана, постарайтеся, щоб ваша розмова з учителем відбувалася без дитини. До речі, завжди не зайве вислухати «обидві сторони» і не поспішати з висновками.
8. Після школи дитина не повинна відразу сідати за навчальні завдання, необхідно дві-три години відпочинку (а в першому класі добре б півтори години поспати) для відновлення сил. Найкращий час для навальних занять вдома – з 15-ї до 17-ї години.
9. Не змушуйте робити всі уроки в один присід, після 15-20 хвилин занять необхідні 10-15-хвилинні «перерви». Краще, якщо вони будуть рухливими.
10. Під час приготування уроків не сидіть «над душею». Дайте дитині можливість працювати самій. Але вже якщо потрібна ваша допомога, наберіться терпіння. Спокійний тон, підтримка («не хвилюйся, все вийде», «розберемося разом», «я тобі допоможу», «ти все вмієш», «пригадай, як пояснював вчитель»), похвала (навіть якщо не дуже виходить).
11. У спілкуванні з дитиною намагайтеся уникати умов: «якщо ти зробиш, то…», деколи умови стають нездійсненними незалежно від дитини і ви можете опинитися в дуже складній ситуації.
12. Знайдіть протягом дня бодай півгодини, коли ви будете належати тільки дитині, не відволікайтеся на домашні турботи, телевізор, спілкування з іншими членами родини. У цей момент важливіше всього її справи, турботи, радості і невдачі.
13. Виробіть єдину тактику спілкування всіх дорослих у сім’ї з дитиною, свої розбіжності з приводу педагогічної тактики вирішуйте без дитини. Якщо щось не виходить, порадьтеся з учителем, лікарем, психологом, логопедом. Не вважайте зайвою літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.
14. Пам’ятайте, що протягом навчального року є критичні періоди, коли вчитися складніше, швидше настає стомлення, знижена працездатність. Це:
· перші 4-6 тижнів для першокласників;
· 3-4 тижні для учнів 2-4-х класів;
· кінець І семестру;
· перший тиждень після зимових канікул;
· середина ІІ семестру.
У ці періоди слід бути особливо уважним до стану дитини.
15. Будьте уважні до скарг дитини на головний біль, втому, погане почування. Найчастіше це об’єктивні показники труднощів навчання.
16. Врахуйте, що навіть «зовсім великі» діти (ми часто говоримо «ти вже великий» 7-8-річній дитині) дуже люблять казку перед сном, пісеньку і ласкаве поглажування. Все це заспокоює їх, допомагає зняти напруження, що накопичилося за день, спокійно заснути. Намагайтеся не згадувати перед сном неприємностей, не з’ясовувати стосунки, не обговорювати завтрашню контрольну і т.ін.
Завтра новий день, і ви повинні зробити все, щоби він був спокійним, гарним, радісним. Просто треба намагатися, щоб наступний день можна було прожити без нервування і нотацій.