Іван Романович пішов на війну з Петрівського райвоєнкомату 18 жовтня 1943року.Пройшов шляхами війни від м.П'ятихаток до Девладова, брав гору Бабу, з якої видно увесь Кривий Ріг. Звільняв м. Олександрію, м. Кіровоград, територією Росії. Брав участь у військових операціях визволення Латвії та Литви. Закінчив війну у Прибалтиці м. Любава.

      Іван Романович має такі бойові нагороди: ,,Орден Червоної Зірки'', 3 медалі ,, За Відвагу'', медаль ,,За Перемогу над Німеччиною''.

      Іван Романович має поранення: перше поранення отримав під м. Кіровоградом у 1944 року, друге - під Корсунь - Шевченківським, і контузило його у Прибалтиці.

      Найбільше йому запам'яталося 8 травня 1945 року, коли закінчилася Велика Вітчизняна війна.

 

 

                        

 

                                 Лугова Лідія Володимирівна    

 Лугова Лідія Володимирівна (у дівоцтві Бутенко)народилася в селі Кривоносове Витязівського району Кіровоградської області.

Нашестя окупантів згадує з жахом. Потрапила в окуповану німцями Францію, в місто Форбах. Довелося працювати на залізниці. Робота виявилася дуже важкою.

На початку 1944 року Лідію Володимирівну заарештували і кинули до місцевої в'язниці, а пізніше їй довелося бути бранкою концтаборів у Форбаху, а також містах  Аушвіц (Польща),  Гюнтенберг та Маутхаузен (Австрія).

Незадовго до визволення під час робіт з вибухонебезпечними матеріалами, які змушували виконувати в'язнів, стався вибух, і Лідія Володимирівна зазнала тяжкого поранення.